Робота містить 28 сторінок

У більшості країн світу інститут президентства належить до найважливіших елементів системи державної влади. Президент — це, як правило, одноособовий виборний глава держави в країнах з республіканською формою правління [5].
Відносини президента з парламентом – головний елемент державного механізму в країнах світу. Від ефективності взаємодії цих політичних інститутів багато в чому залежить стабільність всієї політичної системи. Зміни характеру відносин між президентом та парламентом обумовлені, як відомо, радикальними змінами в державних структурах, що пов’язані з формуванням практично нової форми держави. Саме відносини між президентом і парламентом багато в чому впливають на форму державного правління. Прикладом цьому є конституційна реформа в Україні, коли шляхом розподілу повноважень між Верховною Радою України та Президентом України в країні форма правління з президентсько-парламентської змінюється на парламентсько-президентську.
У юридичній літературі використовують терміни «інститут президентства» та «інститут Президента». Однак вони не тотожні. «Інститут президентства» — це система правових норм, які спрямовані на регулювання суспільних відносин, змістом яких є діяльність Президента України. Водночас під «інститутом Президента України» розуміється орган держави в цілісній системі вищих органів державної влади, діяльність якого регулюється нормами інституту президентства [13].
Термін «президент» походить від латинського ргаеsidens, що означає «той, хто сидить спереду». Вперше інститут президентства введено Конституцією США 1787 р. Першим президентом на Європейському континенті став у Франції Луї Наполеон Бонапарт 20 грудня 1848 р.

Сообщение Президент України курсова 2021 появились сначала на Готовые студенческие работы и решение онлайн.

Висновок
Список літератури

Робота містить 32 сторінки

Парламент України є провідним органом у системі органів державної влади. Він представляє і реалізує повноваження законодавчої гілки державної влади, бере участь у формуванні органів виконавчої і судової влади, здійснює контроль за додержанням прав і свобод громадян, є загальним представником народу і виразником його волі, парламент України має багатогранні відносини з іншими органами державної влади та із суб’єктами політичної системи: політичними партіями, громадськими організаціями тощо [12].
Стосовно представницького характеру Верховної Ради України, то він чітко не визначається Конституцією України, лише проголошується її виключна законодавча природа. Проте в Основному Законі та інших нормативно-правових актах є низка положень, які свідчать про представницький характер парламенту.
Колегіальність Верховної Ради України зумовлює певний кількісний склад парламенту України, який визначений на конституційному рівні, а саме складається з 450 народних депутатів України. Конституційно-правова регламентація колегіальності Верховної Ради України полягає не тільки у закріпленні кількісного складу, а й у визначенні умов, за наявності яких вона є повноважною.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 82 Конституції України Верховна Рада України є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу [1]. Наприклад, ст. 15 Регламенту Верховної Ради України містить положення, згідно з яким Верховна Рада України нового скликання збирається після офіційного оголошення про її обрання не менш як двох третин народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради (тобто не менше 300 народних депутатів) [4]. Це означає, що розпочати виконання своїх функцій Верховна Рада України має право лише у колегіальному складі.

Сообщение Конституційно-правовий статус Верховної Ради України курсова 2021 появились сначала на Готовые студенческие работы и решение онлайн.

Робота містить 31 сторінку

Український народ — носій суверенітету та єдине джерело влади в Україні. Народовладдя є засадничою ідеєю в історії людства, реалізація якої дозволила йому досягти сучасного рівня розвитку.
Народ як суверен має можливість ухвалювати остаточні й обов’язкові для виконання рішення. Ідея народного суверенітету була засадничою у концепції її основоположника Жан-Жака Руссо. Він виходив із ідеї рівності всіх людей, яка реалізується та набувається шляхом укладення суспільного договору. Поряд із цим кожен індивід відмовляється від належних йому раніше прав. Двома основними ознаками народного суверенітету Ж.-Ж. Руссо вважав невідчужуваність (на користь окремих осіб або органів) і неподільність (між окремими частинами народу). Концепція Руссо стала «доктриною» періоду Великої французької революції. Ідеї народного суверенітету (статики) та народовладдя (динаміки) є основоположними конституційними принципами сьогодення.
Стаття 1 Конституції проголошує Україну демократичною і правовою державою, а не може бути держава такою, якщо реально не реалізується народовладдя; першою й неодмінною умовою постання правової держави є визнання і гарантування народовладдя. Відповідно до статті 5 Конституції України, носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ [1]. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Дане конституційне положення є керівним стосовно народовладдя та народного волевиявлення.
Наша країна сьогодні знаходиться у вирі змін, особливо політичних. Питання народного волевивлення, зокрема виборів та референдумів, актуальне як ніколи. В сучасному світі, навіть в демократичних політичних режимах, актуалізується проблема реального втілення народного волевиявлення, оскільки звичайні демократичні інститути зазнають значного спотворення та деформацій в бік маніпулювання або імітації такого волевиявлення.
Мета даної роботи: вивчення поняття, змісту, юридичної природи та форм реалізації народного волевиявлення в Україні через вибори і референдуми.
Завдання даної роботи:
— встановити поняття виборів та їх соціальну функцію;
— розглянути виборче право і виборчу систему України;
— визначити конституційні принципи виборчого права України;
— дати загальну характеристику виборчому процесу і його стадіям;
— встановити поняття, соціальну функцію та види референдумів.
До правової регламентації виборів та референдумів зверталися М.О.Баймуратов, О.В.Батанов, Р.К.Давидов, С.В.Ківалов, Ю.Б.Ключковський, Д.С.Ковриженко, І.О.Кресіна, О.В.Лавринович, С.Г.Рябов, М.І.Ставнійчук, Ю.М.Тодика, В.Л.Федоренко, В.М.Шаповал, Ю.Р.Шведа, інші науковці.
Структура даної роботи включає в себе вступ, п’ять розділів, висновки та список використаних джерел.

Сообщение Народне волевиявлення курсова 2021 появились сначала на Готовые студенческие работы и решение онлайн.

Робота містить 17 сторінок

Кожна держава для повноцінного здійснення своїх завдань і реалізації функцій повинна створювати різноманітні державні організації, які у юридичній науці називають механізмом держави.
Значну увагу в характеристиці вищих органів держави приділяють парламентам. За визначенням, парламент — це виборні і колегіальні вищі органи держави, які функціонують в умовах демократичного правління і мають своїми головними повноваженнями функції в сфері законотворчості. В унітарних державах парламенти формуються на загальнонаціональному рівні, у федераціях — також і на рівні їх суб`єктів.
Нині парламенти діють у понад 160 країнах світу. За змістом діяльності вони є насамперед органами законодавчої влади, легіслатурами (від латинського Lex — закон). Водночас у їх діяльності значне місце посідають й інші, окрім законодавчої, функції, зокрема представницька, установча, парламентського контролю, бюджетно-фінансова, міжнародних зв’язків тощо.
Актуальність даної роботи очевидна, адже Верховна Рада України, за Конституцією України, набула всіх основних рис парламенту України — єдиного, загальнонаціонального, представницького, колегіального, виборного, однопалатного, постійно діючого органу законодавчої влади України і нині в Україні не існує інших органів законодавчої влади.
Мета даної роботи полягає в аналізі основних організаційних засад функціонування Верховної Ради України.
Об’єктом дослідження є Верховна Рада України як цілісна державна інституція.
Предметом дослідження є організаційно-правовий механізм роботи Верховної Ради України.
Для виконання даної мети було поставлено наступні завдання:
— дати загальну характеристику основним органам Верховної Ради України та порядок їх роботи;
— розглянути основні форми роботи Верховної Ради України (сесії, пленарні засідання);
— розглянути організацію роботи комітетів Верховної Ради України.
Структура даної роботи включає в себе вступ, 3 розділи, висновок та список використаних джерел.

Сообщение Планування роботи та організація діяльності Верховної Ради України реферат 2020 появились сначала на Готовые студенческие работы и решение онлайн.

Робота містить 28 сторінок.

У більшості країн світу інститут президентства належить до найважливіших елементів системи державної влади. Президент — це, як правило, одноособовий виборний глава держави в країнах з республіканською формою правління.
У юридичній літературі використовують терміни «інститут президентства» та «інститут Президента». Однак вони не тотожні. «Інститут президентства» — це система правових норм, які спрямовані на регулювання суспільних відносин, змістом яких є діяльність Президента України. Водночас під «інститутом Президента України» розуміється орган держави в цілісній системі вищих органів державної влади, діяльність якого регулюється нормами інституту президентства [12].
Термін «президент» походить від латинського ргаеsidens, що означає «той, хто сидить спереду». Вперше інститут президентства введено Конституцією США 1787 р. Першим президентом на Європейському континенті став у Франції Луї Наполеон Бонапарт 20 грудня 1848 р.
В Україні зародження демократичного суспільства розпочалося ще за часів козацтва, але розвиток демократії та інституту президентства почався на початку XX ст. Під час діяльності Центральної Ради було видано чотири Універсали, які повинні були закласти основу демократизації українського суспільства. Останнім Універсалом Центральна Рада проголосила повну політичну незалежність України від Росії. А згодом Центральна Рада обрала Михайла Грушевського Президентом Української Народної Республіки.

Сообщение Президент України реферат 2021 появились сначала на Готовые студенческие работы и решение онлайн.

Робота містить 21 сторінку

Наукове дослідження проблематики місцевого самоврядування розпочиналося зі спроби з’ясувати: територіальний колектив та його органи здійснюють окрему, відмінну від державної, владу, чи вони є органічною складовою державного механізму та виконують державні функції? [18, c.82] Оскільки однозначної відповіді на це запитання поки що немає, то продовжують існувати та справляти свій вплив на практику державотворення дві основні теорії місцевого самоврядування – громадівська та державницька.
В основі державницької теорії місцевого самоврядування лежить ідея децентралізації державної влади, залучення територіального колективу (громади) та його органів брати на себе виконання частини функцій і повноважень державної влади. При такому підході до розуміння природи місцевого самоврядування останнє органічно вписується в механізм народовладдя, оскільки його коріння — у тій владі, джерелом якої є весь народ, а не певна його частина (громада). Обсяг же повноважень місцевого самоврядування — у законі, де має відображатися воля всього народу. Державницька теорія місцевого самоврядування найпоширеніша в Європі. Вона була започаткована в магдебурзькому праві. Магдебурзька грамота надавалась королем певному місту. Це було класичним актом децентралізації суверенної влади середньовічної держави на рівень цього міста, його територіальної громади [15, c. 55].
Прихильники громадівської теорії місцевого самоврядування схильні розглядати територіальний колектив (громаду) та його органи як суб’єкт і джерело такої публічної влади, яка не належить державі, а є самостійною, так званою «муніципальною владою». Ця теорія започаткована практикою державотворення Сполучених Штатів Америки. Формування цієї держави починалося з самоврядних громад — переселенців, які з часом об’єдналися у державні утворення – штати. Останні ж згодом – утворили федерацію — Сполучені Штати Америки. В науці цю теорію іноді називають «теорія природних прав територіальної громади».

Сообщение Мicцеве самоврядування в системi народовладдя курсова 2021 появились сначала на Готовые студенческие работы и решение онлайн.

Робота містить 30 сторінок

Мандат (лат. mandatum — наказ, доручення) — це документ, який засвідчує легітимність (законність) повноважень депутата будь-якого представницького органу, а також обсяг повноважень, прав і привілеїв депутата. Це також публічна функція, що покладається на депутата парламенту за допомогою виборів і зміст якої визначається Конституцією та законами держави [19]. Конституційну модель депутатського мандата утворюють принципи статусу народного депутата — принцип несумісності представницького мандата, непорушність повноважень депутата, парламентська недоторканність тощо, які дістають свою нормативну фіксацію в Конституції.
У практиці зарубіжних європейських держав імперативний мандат відійшов у минуле разом з феодалізмом: він виник свого часу з юридичного поняття цивільно-правового мандату (доручення), по-перше, зобов’язував обраного депутата представляти інтереси тільки своїх виборців; по-друге, надавав останнім право вільно відкликати представника у будь-який момент при незадовільному, на їхню думку, виконанні доручення. Як зазначає В. М. Шаповал, «…взаємовідносини виборців та обранців до державного представницького органу не можна ототожнювати з такими, що виникають між учасниками цивільно-правових відносин. Волевиявлення виборців обмежується самим актом обрання і за умов вільного мандата практично не впливає на зміст конституційно-правового статусу парламентаріїв» [25].
С. Сієс першим сформулював розгорнуту концепцію депутатського мандата, який, на його думку, мав бути вільний. Він зазначав, що народ може визначити мету діяльності представників, але повинен надавати їм цілковиту свободу при визначенні способів досягнення цієї мети. Водночас він зазначав, що народ у будь-який час може відкликати своїх депутатів, якщо вони відхилятимуться від визначених для них цілей. Проте, зі зміною значення представництва, С. Сієс змінив і свої погляди на мандат представників. Зокрема дослідник зазначав, що, хоча від народу залежить передача його представникам законодавчого мандата або мандата на прийняття конституції, в межах цих мандатів влада депутатів дорівнює владі народу, тобто є необмеженою.

Сообщение Правовий статус народного депутата України курсова появились сначала на Готовые студенческие работы и решение онлайн.

У 2014 році у зв’язку з радикальними змінами у законодавстві та приведення його до європейських стандартів було прийнято новий Закон України “Про прокуратуру”, а у 2019 році реформу було продовжено. Тільки з ухваленням нового Закону України «Про прокуратуру» 14 жовтня 2014 року, була започаткована кардинальна реформа прокуратури, яка стосувалася як її функцій (скасування «загального нагляду»), так і організаційного устрою, зокрема реорганізації системи прокуратури, запровадження прокурорського самоврядування, зміни порядку добору та притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурорів тощо.

Сообщение ПРАВОВИЙ СТАТУС ПРОКУРАТУРИ, Курсова 2020 р. появились сначала на Готовые студенческие работы и решение онлайн.

Відповідно до ст.7 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, предметом місцевого референдуму може бути будь-яке питання, віднесене Конституцією України, цим та іншими законами до відання місцевого самоврядування.
На місцевий референдум не можуть бути винесені питання, віднесені законом до відання органів державної влади. Рішення, прийняті місцевим референдумом, є обов’язковими для виконання на відповідній території [2].
Порядок призначення та проведення місцевого референдуму, а також перелік питань, що вирішуються виключно референдумом, визначаються законом про референдуми.
Об’єктні функції всеукраїнського референдуму представлені основними сферами суспільного і державного ладу України. Можна виділити такі функції всеукраїнського референдуму: політичні, економічні, соціальні, культурні (ідеологічні), інформаційні, екологічні тощо.

Пояснення до курсової:
Питання призначення та проведення всеукраїнських референдумів із 1991 по 2012 охоплювалося Законом України “Про всеукраїнський та місцевий референдуми” від 1991 року.
У 2013 році було прийнято новий Закон України “Про всеукраїнський референдум”.
Із ухваленням закону «Про всеукраїнський референдум» втратив чинність закон «Про всеукраїнський та місцеві референдуми», то питання місцевих референдумів не було врегульоване.
У 2018 році Конституційний Суд України визнав новий Закон України “Про всеукраїнський референдум” неконституційним повністю, як з підстав порушення конституційної процедури його ухвалення, так і з невідповідності змісту цього закону Конституції України (рішення № 4-р/2018). Основна підстава (п.16 рішення) — Верховна Рада України на рівні звичайного закону регулювала ті відносини, що є предметом регулювання Конституції України.
Тому на сьогоднішній день діють норми Конституції України, за якими встановлюється можливість проведення всеукраїнських і місцевих референдумів.
Але сама процедура проведення будь-якого референдуму в Україні, як всеукраїнського, так і місцевого, не встановлені законодавством, так як Закон від 1991 року втратив чинність, а Закон від 2013 року визнано неконституційним.

Сообщение Референдум як основна форма народовладдя в Україні, Курсова 2020 р. появились сначала на Готовые студенческие работы и решение онлайн.

одним з критеріїв благополуччя у суспільстві є стан правосуддя в країні. Не саме по собі законодавство (яким би досконалим воно не було) є гарантією побудови правової і демократичної держави, а лише наявність справедливого, незалежного суду здатна забезпечити перехід до держави такого ґатунку. Господарські суди повинні забезпечити такий перехід.

Сообщение Місцеві господарські суди, їх склад і повноваження, реферат 2015 р. появились сначала на Готовые студенческие работы и решение онлайн.