Описание
Розкрити поняття та функції завдатку
Визначити особливості укладання договору ренти
Список використаних джерел
Курсовые, контрольные работы, задачи для студентов любого уровня сложности
Розкрити поняття та функції завдатку
Визначити особливості укладання договору ренти
Список використаних джерел
Зміст
Вступ
Державне управління транспортом. Система державних органів управління автомобільним транспортом
Майнові відносини, що виникають у зв’язку з діяльністю транспорту
Майнові відносини на автотранспортному підприємстві
Висновок
Список літератури
Майнові відносини складають матеріальний зміст договорів перевезення, договорів страхування транспортних ризиків, правових ситуацій митного оформлення вантажів тощо. Основою майнових відносин у сфері транспорту є договори перевезень, що регулюються цивільним правом. Особливе місце займає захист майнових прав сторін зобов’язань, що випливають із договорів перевезень.
1.00 $ В корзинуНаумова та Попова уклали спадковий договір, відповідно до якого Попова зобов’язувалась утримувати Наумову до її смерті, здійснити витрати на поховання та спорудження пам’ятника на могилі. В свою чергу у власність Попової після смерті Наумової переходила квартира останньої. Укладений договір було посвідчено нотаріально.
Через три роки з моменту укладення договору Наумова померла. Попова, яка відповідно до умов спадкового договору весь цей час доглядала Наумову, здійснила витрати на її поховання. Через місяць після смерті Наумової до нотаріуса звернулася онучка Наумової Рижова з метою оформлення права на спадщину квартири. Одночасно Рижова звернулася до суду з позовом до Попової про усунення перешкод у користуванні квартирою, зазначивши, що Попова не спорудила пам’ятника на могилі Наумової, за її життя не доглядала останню, в спірній квартирі жодного дня не проживала та не є, на відміну від неї, родичкою спадкодавця.
Вирішіть справу.
Ці відносини врегульовуються Цивільним кодексом України. Відповідно до статті 1302 ЦКУ, за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.
Методичка тут:
метод Цивільне право України. Загальначастина. Х Каразина
Зміст
Вступ
Поняття торговельної діяльності як різновиду підприємництва
Державна реєстрація суб’єктів торговельної діяльності
Поняття, сутність та значення легалізації торговельної діяльності
Види легалізації торговельної діяльності
Висновок
Список літератури
Відповідно до п.1 ст. 263 Господарського кодексу господарсько-торговельною є діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання в сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. У п.3 ст. 263 Кодексу наведено форми господарсько-торговельної діяльності, які можуть здійснювати суб’єкти господарювання: матеріально-технічне постачання і збут; енергопостачання; заготівля; оптова торгівля; роздрібна торгівля і громадське харчування; продаж і передача в оренду засобів виробництва; комерційне посередництво в здійсненні торговельної діяльності; інша допоміжна діяльність по забезпеченню реалізації товарів (послуг) у сфері обігу.
Методичка тут:
метод Торгове право 2005
Іванов, якому виповнилось 16 років, на наступний після свого дня народження день на одержану внаслідок навчання у коледжі Національного фармацевтичного університету стипендію придбав три квитки Української національної лотереї. По одному з них він виграв праску. Не проінформувавши своїх батьків, Іванов продав її за 50 грн. неповнолітньому Петрову. Батько Іванова звернувся до Петрова із проханням повернути праску. Проте останній відмовився це зробити, посилаючись на те, що квитки лотереї Івановим були придбані на власну стипендію, отже він може самостійно розпоряджатися й цими квітками, й отриманим виграшем.
Батько Іванова пред’явив до Петрова позов про визнання договору купівлі-продажу праски недійсним.
Вирішіть справу.
Ці відносини врегульовуються Цивільним кодексом України. Відповідно до частини 1 статті 32 ЦКУ, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право:
самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами