Описание
Зміст
Вступ
Поняття та види джерел права ЄС
Первинне право та його джерела
Джерела вторинного права ЄС
Висновок
Список використаних джерел
Методичка тут
Методичка Право Європейського Союзу
Курсовые, контрольные работы, задачи для студентов любого уровня сложности
Вступ
Поняття та види джерел права ЄС
Первинне право та його джерела
Джерела вторинного права ЄС
Висновок
Список використаних джерел
Методичка тут
Методичка Право Європейського Союзу
Вступ
Роль Суду серед основних інститутів ЄС
Історія становлення судової системи ЄС
Функції та повноваження Суду
Висновок
Список використаних джерел
Методичка тут
Методичка Право Європейського Союзу
Вступ
Історія становлення та розвитку загальної зовнішньої політики та політики безпеки
Зовнішньополітична компетенція Союзу зі вступом через Лісабонський договір 2007 р
Дуалізм зовнішньої політики ЄС
Висновок
Список використаних джерел
Одним з ключових напрямів перетворень правових засад ЄС, яке безпосередньо зачіпає інтереси України і інших партнерів ЄС на міжнародній арені, служить реформа його зовнішньополітичної компетенції, що проводиться згідно змін за Лісабонським договором 2007 р.
Лісабонський договір або Договір про реформування ЄС (офіційна назва – Лісабонський договір про внесення змін до Договору про Європейський Союз та Договору про заснування Європейського Співтовариства) – новий основоположний договір ЄС, підписаний 13 грудня 2007 р., покликаний замінити собою Конституційний договір, що не вступив у силу, і внести зміни в попередні установчі договори для реформування інституційної структури, системи прийняття рішень і засад функціонування ЄС.
Цей Договір має на меті зміцнення процедури ухвалення рішень в ЄС, внутрішньої демократії Союзу і консолідацію європейської зовнішньої політики.
Методичка тут
Методичка Право Європейського Союзу
Вступ
Органи ЄС і їх правовий статус
Функціонування Економічного та соціального комітету й інших органів ЄС, прописаних у засновницьких документах
Європейський Омбудсман, Уповноважений із захисту даних, і його діяльність та інші органи ЄС
Висновок
Список використаних джерел
Організаційна будова ЄС базується на загальних засадах західної політичної системи, проте її конкретні форми суттєво відрізняються від національних систем.
До характерних її рис належать:
1. Об’єднання інститутів двох типів — міждержавних і наднаціональних. Особи, що входять до органів першого типу, діють як офіційні представники держав-членів. Члени органів іншого типу також призначаються кожною державою, проте діють як незалежні особи, що не зв’язані будь-якими інструкціями своїх урядів. Такий подвійний принцип формування особового складу сприяє підтримці балансу між інтересами окремих держав-членів та інтересами Союзу в цілому.
2. Гнучкий розподіл компетенцій між органами ЄС та національними урядами. Можна окреслити три основних варіанти розподілу компетенцій: сфери, де здійснюється спільна політика ЄС (аграрна, торговельна тощо); сфери змішаної компетенції, коли за окремі напрями чи групи питань відповідають органи ЄС, а решта лишається під керівництвом національних урядів (регіональна, соціальна тощо); сфери, де функції ЄС обмежуються координацією дій держав-членів та розробкою рекомендацій (макроекономічна політика, політика в галузі охорони навколишнього середовища тощо).
3. Значна кількість типів рішень, які приймаються — від регламентів та директив, що обов’язкові для виконання національними урядами і всіма учасниками об’єднання, до висновків, що мають лише рекомендаційний характер.
4. Примат права ЄС над національними законодавствами держав-членів у межах, які визначені змістом установчих договорів.
Методичка тут
Методичка Право Європейського Союзу
Анотація
Принцип субсидіарності: історія та сучасність
Висновки
Список використаних джерел
Принцип субсидіарності чітко проявляється у рішеннях Європейського Суду з прав людини. Цей суд не оцінює правильність застосування норм національного права під час вирішення конкретної справи і не є судом останньої інстанції щодо національних судових систем. Він вирішує питання тільки тоді, якщо держави-учасники мають системні прогалини на національному рівні щодо порушення прав і свобод людини і громадянина [8, 85]. Прикладом цього може бути рішення ЄСПЛ у справі Мойсієв проти Польщі (2009), за яким суд конкретизував обов’язок держави щодо проведення розслідування у місцях позбавлення волі та внаслідок застосування сили.
Згідно із цим рішенням [3]:
— Стаття 2 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покладає на державу обов’язок охороняти життя людини шляхом введення ефективних норм кримінального і кримінально-процесуального права, що будуть важливим заходом проти здійснення злочинів проти людини.
– Держава має дотримувати свої позитивні обов’язки згідно із статтею 2
Методичка тут
метод Право Європейського Союзу