Описание
План
Вступ
Інкорпорація як спосіб систематизації міжнародного права
Основні напрями кодифікації міжнародного права
Висновки
Список використаних джерел
Методичка тут
метод Міжнародне право
Курсовые, контрольные работы, задачи для студентов любого уровня сложности
Вступ
Інкорпорація як спосіб систематизації міжнародного права
Основні напрями кодифікації міжнародного права
Висновки
Список використаних джерел
Методичка тут
метод Міжнародне право
Вступ
Становлення прав людини та їх роль у сучасному суспільстві
Закріплення прав людини в нормативно-правових актах ЄС
Зміст Хартії Європейського Союзу про основні права
Висновок
Список використаних джерел
Права людини — це її правові можливості. Права і свободи людини і громадянина визнаються в певному розумінні як природні. Права і свободи людини і громадянина є невід’ємними. Права і свободи людини і громадянина є необхідними для її нормального існування і розвитку. Права людини і громадянина мають бути загальними і рівними для кожного. Права і свободи людини і громадянина повинні визнаватися та гарантуватися державою в обсязі загальновизнаних міжнародних стандартів.
В історичному огляді з’явилася теорія трьох поколінь прав людини.
Перше покоління прав людини — невідчужувані особисті (громадянські) і політичні права. Це право громадянина на свободу думки, совісті та релігії, на участь у здійсненні державних справ, на рівність перед законом, право на життя, свободу і безпеку особи, право на свободу від довільного арешту, затримання або вигнання, право на гласний розгляд справи незалежним і неупередженим судом та ін. Особисті і політичні права набули юридичної форми спочатку в актах конституційного національного права, а незабаром і в актах міжнародного права.
Друге покоління прав людини — соціальні, економічні і культурні права (право на працю, відпочинок, соціальне забезпечення, медичну допомогу, захист материнства і дитинства та ін.) — сформувалося у процесі боротьби народів за поліпшення свого економічного становища та підвищення культурного статусу.
Методичка тут
Методичка Право Європейського Союзу
Вступ
Склад ЄС. Суб’єкти права ЄС
Зміст права ЄС і методологічні питання
Символіка та мови ЄС
Висновок
Список використаних джерел
Символи Європи — зовнішня атрибутика у формі знаків, символів, кольорів тощо, що репрезентує державницьку ідею. Залежно від символу, вони можуть застосовуватися до Європи в цілому або до Європейського союзу.
Офіційні мови Євросоюзу — мови, що є офіційними при діяльності Європейського Союзу. 15 квітня 1958 року Рада ЄС постановила, що офіційні мови країн-членів повинні стати як офіційними мовами Співтовариства, так і робочими мовами установ Співтовариства.
Офіційна мова кожної країни-члена є офіційною мовою ЄС. Оскільки кілька держав-членів мають ту саму офіційну мову, то це означає, що існує 24 офіційні мови.
Методичка тут
Методичка Право Європейського Союзу
Вступ
Правова система України сьогодні
Відносини між Україною і ЄС
Адаптація Європейського законодавства
Висновок
Список використаних джерел
Європейський Союз є політичним, економічним і культурним об’єднанням з ознаками конфедерації, до якого входять 28 європейських держав з населенням понад 512 млн. людей.
Актуальність запропонованої проблеми зумовлена реаліями сьогодення.
Європейський вибір України, який був визначений у початковий період формування основ її зовнішньої політики, став природним наслідком здобуття країною державної незалежності. Він відображає життєво важливі інтереси України, викристалізувався з усієї попередньої історії українського народу, його ментальності та глибоких демократичних традицій, ґрунтується на законному прагненні громадян України бачити свою державу невід’ємною частиною єдиної Європи.
Методичка тут
Методичка Право Європейського Союзу
Вступ
Історія становлення та розвитку загальної зовнішньої політики та політики безпеки
Зовнішньополітична компетенція Союзу зі вступом через Лісабонський договір 2007 р
Дуалізм зовнішньої політики ЄС
Висновок
Список використаних джерел
Одним з ключових напрямів перетворень правових засад ЄС, яке безпосередньо зачіпає інтереси України і інших партнерів ЄС на міжнародній арені, служить реформа його зовнішньополітичної компетенції, що проводиться згідно змін за Лісабонським договором 2007 р.
Лісабонський договір або Договір про реформування ЄС (офіційна назва – Лісабонський договір про внесення змін до Договору про Європейський Союз та Договору про заснування Європейського Співтовариства) – новий основоположний договір ЄС, підписаний 13 грудня 2007 р., покликаний замінити собою Конституційний договір, що не вступив у силу, і внести зміни в попередні установчі договори для реформування інституційної структури, системи прийняття рішень і засад функціонування ЄС.
Цей Договір має на меті зміцнення процедури ухвалення рішень в ЄС, внутрішньої демократії Союзу і консолідацію європейської зовнішньої політики.
Методичка тут
Методичка Право Європейського Союзу