Описание
План
Особливості правової охорони земельних ресурсів як просторово-територіального базису.
Правовий режим екологічно уражених земель.
Курсовые, контрольные работы, задачи для студентов любого уровня сложности
План
Особливості правової охорони земельних ресурсів як просторово-територіального базису.
Правовий режим екологічно уражених земель.
Сім’я Коваленків з п’яти чоловік уклала з сільськогосподарським підприємством договір оренди на рибогосподарське використання частини ставка строком на 10 років. Згідно з договором орендар зобов’язаний у рахунок 10 % орендної плати передавати підприємству вирощену рибу до закінчення рибогосподарського сезону.
Через чотири місяці після підписання договору орендар звернувся до сільськогосподарського підприємства з вимогою припинити вимочувати у ставку коноплі та льон, використовувати прибережну смугу під розміщення споруд для зберігання сільськогосподарських машин, захоронення пестицидів і миття тари з-під мінеральних добрив, оскільки спостерігається загибель молодняку та дорослих риб. Якщо така діяльність з боку підприємства не буде припинена, то він змушений буде знизити розмір орендної плати і відмовитися від оплати в натурі.
Керівник підприємства заперечив, посилаючись на той факт, що такі умови не передбачені цим договором, а що стосується риби, то це результат непродуманого годування та догляду за водоймою.
У серпні після зливових дощів більша частина вирощеної риби в кількості 85 т загинула. Гр. Коваленко звернувся з позовом до суду про відшкодування завданої шкоди, а також про припинення екологічно шкідливої діяльності з боку підприємства.
Суд відмовив у прийомі та розгляді позовних вимог, посилаючись на непідвідомчість суду даного спору.
Як вирішити справу?
Методичка здесь
метод задачі Земельне право
У травні 1994 р. громадянин Бойко звернувся до виконкому селищної ради із заявою про приватизацію земельної ділянки розміром 0,10 га, що перейшла до нього з частиною житлового будинку внаслідок дарування в березні 1994 р. від Соколової. Виконком відмовив у приватизації до вирішення спору про користування земельною ділянкою. Обставини справи такі.
У 1963 р. земельна ділянка перейшла у користування Коробка, який придбав житловий будинок. За будинком відповідно до схеми влаштування земельної ділянки закріплено 0,24 га. У 1972 р. Коробко подарував 1/4 частину житлового будинку своєму неповнолітньому внукові Андрію. За рішенням виконкому селищної ради від 15 вересня 1992 р. виділено земельну ділянку площею 0,06 га Масловій (матері Андрія), яка є його законним представником. У жовтні того ж року їй додатково виділено із земель Коробка ділянку розміром 0,07 га під город.
У жовтні 1973 р. Коробко подарував 3/4 частини житлового будинку Соколовій, за якою за рішенням виконкому селищної ради закріплено земельну ділянку площею 0,11 га. Сам Коробко став проживати із сім’єю сина Петра, де вони на сусідній ділянці збудували житловий будинок. У лютому 1974 р. його син Петро звернувся до Соколової з проханням про обмін земельних ділянок у зв’язку з необхідністю влаштувати проїзд до його ділянки та будинку. За рішенням виконкому селищної ради від 10 березня 1974 р. гр. Коробку із земельної ділянки гр. Соколової (за її згодою було виділено земельну ділянку розміром 4×50 метрів, а за нею взамін з ділянки сина гр. Коробка закріплено таку ж за розміром ділянку. Згодом гр. Соколова переїхала на проживання до Київської області, а свою частину будинку здала в найом гр. Бойко, який також користувався земельною ділянкою.
У 1988 р. під час обміну земель було встановлено, що розмір земельної ділянки, виділеної для проїзду синові гр. Коробка, становить 8×50 метрів. За заявою представника гр. Соколової, виконавчий комітет селищної ради виніс рішення про приведення земельної ділянки у відповідність до плану облаштування земельної території і технічного паспорта житлового будинку. Однак син гр. Коробка відмовився від виконання цього рішення і внаслідок неодноразових звернень до виконкому селищної ради добився прийняття нового рішення про закріплення за гр. Соколовою земельної ділянки розміром 0,07га
За заявою і скаргами гр. Соколової справа не раз у 1992-1994 pp. розглядалася у виконкомі, узгоджувальною комісією і судом, які відмовили у задоволенні вимог гр. Соколової про незаконність такого рішення та усунення перешкод у землекористуванні.
Останньою постановою президії обласного суду було скасовано рішення райсуду про відмову в позові гр. Соколовій і справу скеровано на повторний розгляд у новому складі суду.
Чи підлягає позов гр. Соколової задоволенню? Громадянка Соколова звернулася до консультаційної фірми «Земля» за розясненням про можливості вирішення справи. Підготуйте відповідь фірми «Земля».
Методичка здесь
метод задачі Земельне право
Громадянин Петренко, що проживає в м. Південному, звернувся до прокуратури з проханням пояснити йому, чи законно вчинив міськвиконком, коли вилучив у нього земельну ділянку, що розташована в центрі міста.
Ділянка 6ула надана для будівництва приватного будинку, але забудовник не освоїв його через нестачу коштів та хворобу.
У зв’язку з тим, що для міської забудови потрібна була земельна ділянка, відведена Петренку, міськвиконком запропонував Петренку переселитися в облаштовану квартиру.
Як вирішити справу, враховуючи те, що Петренко на ділянці заклав фруктовий сад і посадив ягідник?
Методичка здесь
метод задачі Земельне право
За рішенням колективу колишнього колгоспу створено сільськогосподарське акціонерне товариство, яке внесло клопотання до сільської ради про передачу йому безплатно у колективну власність земель розміром 1045 га, що раніше були в користуванні колгоспу. Сільська рада це клопотання задовольнила. Акціонерному товариству було видано державний акт на право колективної власності, а кожному члену товариства вручено сертифікат на право на земельну частку (пай) розміром 1,3 га в умовних кадастрових гектарах. Члени новоствореного сільськогосподарського товариства Зарільський і Підлуганський не погодилися з таким рішенням, вважаючи, що їм безпідставно відмовили у виділенні земельних ділянок у визначеному в заяві місці. Ці землі у свій час належали їхньому дідові на праві приватної власності, а в часи колективізації були реквізовані. Вони звернулися зі скаргою до районної ради і просили задовольнити їх заяву. У разі ж відмови вони бажали б одержати належні їм частки (паї) в обсязі, необхідному для ведення селянського (фермерського) господарства.
Чи підлягають заяви громадян задоволенню? Підготуйте проект відповіді голови районної ради на скаргу.
Методичка здесь
метод задачі Земельне право