Описание
У 2001 р. громадянин Республіки Грузія Ломідзе і громадянка України Кишеньова зареєстрували шлюб в одному з державних органів РАЦСу м. Києва. При цьому Кишеньова взяла прізвище чоловіка, але громадянство не змінила. На початку 2002 р. у подружжя Ломідзе народився хлопчик, після чого вся сім’я виїхала на постійне місце проживання у м. Кутаїсі. Через деякий час дитина стала хворіти, у зв’язку з чим Ломідзе (Кишеньова) повернулася додому до м. Києва, де стала проживати з дитиною у батьків. У зв’язку з цим чоловік перестав надавати своїй сім’ї матеріальну допомогу, вимагаючи їх швидкого повернення до нього, що змусило його дружину подати до суду за місцем проживання її батьків позовну заяву про стягнення аліментів на утримання дитини. Переконавшись, що дружина не зареєстрована за місцем перебування в Києві, а чоловік проживає в Грузії, суддя відмовив у прийнятті заяви, порекомендувавши звернутися до суду на території Грузії за місцем постійного проживання всієї сім’ї. Доводи Ломідзе (Кишеньової) про необхідність проживання сина у її батьків за станом здоров’я до уваги взяті не були. Тоді вона разом із сином зареєструвалася за місцем проживання батьків і знову по-дала аналогічну заяву до того самого суду, мотивувавши це відсутністю коштів для проїзду до місця проживання чоловіка.
Законодавством якої держави слід керуватися суду під час розгляду заяви Ломідзе (Кишеньової) про стягнення аліментів на дитину? Яке рішення, на вашу думку, повинен ухвалити суд за позовною заявою Ломідзе (Кишеньової) за вказаних обставин?
Відповідно до статті 15 Цивільного процесуального кодексу, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин
