Описание
Змоделюйте правову ситуацію із складанням заповіту таким чином, щоб послідовно мало місце набуття, зміна і припинення цивільних прав і обов’язків, при умові, що учасниками ситуації будуть батько (спадкодавець) і дві дочки (спадкоємці).
Курсовые, контрольные работы, задачи для студентов любого уровня сложности
Змоделюйте правову ситуацію із складанням заповіту таким чином, щоб послідовно мало місце набуття, зміна і припинення цивільних прав і обов’язків, при умові, що учасниками ситуації будуть батько (спадкодавець) і дві дочки (спадкоємці).
Зміст
Правила продажу продовольчих товарів.
Патентування торгової діяльності.
Правила продажу товарів по пошті.
Список літератури.
Продаж продовольчих товарів здійснюють різні торгівельні підприємства: спеціалізовані, з універсальним асортиментом продовольчих товарів, відділи (секції) підприємств непродовольчих товарів, палатки, кіоски, торгові автомати, автолавки, автопричепи, візки, бочки, цистерни тощо, існує також доставка продовольчих товарів для замовлення.
Роздрібною вважається торгівля, в якій покупцем є кінцевий споживач, а не комерційне підприємство чи організація. На відміну від оптового продажу приводом для закупівлі в роздрібній торгівлі є задоволення особистих потреб покупця або членів його сім’ї за рахунок споживання купленого товару.
Підприємства та організації, які здійснюють на території України роздрібний продаж продовольчих товарів, зобов’язані дотримуватися встановлених правил діяльності і не порушувати права споживачів.
Методичка тут:
метод Торгове право 2005
Зміст
Вступ
Державне управління транспортом. Система державних органів управління автомобільним транспортом
Майнові відносини, що виникають у зв’язку з діяльністю транспорту
Майнові відносини на автотранспортному підприємстві
Висновок
Список літератури
Майнові відносини складають матеріальний зміст договорів перевезення, договорів страхування транспортних ризиків, правових ситуацій митного оформлення вантажів тощо. Основою майнових відносин у сфері транспорту є договори перевезень, що регулюються цивільним правом. Особливе місце займає захист майнових прав сторін зобов’язань, що випливають із договорів перевезень.
1.00 $ В корзинуЗміст
Договір роздрібної купівлі-продажу.
Облік договорів роздрібної купівлі-продажу.
Види договорів у торговельній діяльності.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Одним із найпоширеніших і найефективніших засобів взаємозв’язку між виробництвом продукції та її споживанням є договір купівлі-продажу, відносини за яким регулюються положеннями глави 54 ЦКУ та глави 30 (за винятком § 5) ГКУ, Законами «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 р. № 1023-XII, «Про цінні папери і фондову біржу» від 18 червня 1991 р. № 1201-XII, «Про товарну біржу» від 10 грудня 1991 р. № 1956-XII тощо, а також численними підзаконними нормативними актами.
Роздрібна купівля-продаж є найпоширенішим видом договору купівлі-продажу, оскільки має на меті задоволення споживчих потреб населення.
За договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність із продажу товару, зобов’язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов’язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов’язується прийняти товар і оплатити його (ст. 698 ЦК).
Методичка тут:
метод Торгове право 2005
Іванов, якому виповнилось 16 років, на наступний після свого дня народження день на одержану внаслідок навчання у коледжі Національного фармацевтичного університету стипендію придбав три квитки Української національної лотереї. По одному з них він виграв праску. Не проінформувавши своїх батьків, Іванов продав її за 50 грн. неповнолітньому Петрову. Батько Іванова звернувся до Петрова із проханням повернути праску. Проте останній відмовився це зробити, посилаючись на те, що квитки лотереї Івановим були придбані на власну стипендію, отже він може самостійно розпоряджатися й цими квітками, й отриманим виграшем.
Батько Іванова пред’явив до Петрова позов про визнання договору купівлі-продажу праски недійсним.
Вирішіть справу.
Ці відносини врегульовуються Цивільним кодексом України. Відповідно до частини 1 статті 32 ЦКУ, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право:
самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами