Описание
Розкрити поняття та функції завдатку
Визначити особливості укладання договору ренти
Список використаних джерел
Курсовые, контрольные работы, задачи для студентов любого уровня сложности
Розкрити поняття та функції завдатку
Визначити особливості укладання договору ренти
Список використаних джерел

Зміст
Вступ
Поняття торговельної діяльності як різновиду підприємництва
Державна реєстрація суб’єктів торговельної діяльності
Поняття, сутність та значення легалізації торговельної діяльності
Види легалізації торговельної діяльності
Висновок
Список літератури
Відповідно до п.1 ст. 263 Господарського кодексу господарсько-торговельною є діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання в сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. У п.3 ст. 263 Кодексу наведено форми господарсько-торговельної діяльності, які можуть здійснювати суб’єкти господарювання: матеріально-технічне постачання і збут; енергопостачання; заготівля; оптова торгівля; роздрібна торгівля і громадське харчування; продаж і передача в оренду засобів виробництва; комерційне посередництво в здійсненні торговельної діяльності; інша допоміжна діяльність по забезпеченню реалізації товарів (послуг) у сфері обігу.
Методичка тут:
метод Торгове право 2005

План
Правила продажу продовольчих товарів
Збір за провадження торгівельної діяльності
Правила розміщення торгових об’єктів
Список літератури
Підприємства та організації, які здійснюють на території України роздрібний продаж продовольчих товарів, зобов’язані дотримуватися встановлених правил діяльності і не порушувати права споживачів.
Стан торговельних підприємств для роздрібного продажу продовольчих товарів повинен винагороджувати санітарно-гігієнічним, технологічним та протипожежним нормам, які встановлені для приймання, зберігання та реалізації харчових продуктів.
Торгово-технологічне думка для роздрібного продажу продовольчих товарів, повинне забезпечувати збереження їх якості і товарного вигляду протягом виключно терміну реалізації.
Забороняється приймати, приховувати і продавати продовольчі товари, які швидко псуються, без використання холодильного обладнання.
Методичка тут:
метод Торгове право 2013

ТОВ „Колос» уклало з ПП „Динамо» договір № 7 про продаж 40 000 тон зернових. Від імені ТОВ „Колос» договір підписав директор, право підпису якого визначалося статутними документами. Від імені ПП „Динамо» договір було підписано Івановим І.В., який діяв на підставі доручення. Відповідно до умов договору ПП „Динамо» зобов’язувалося перерахувати 2 млн. грн. за зерно на протязі 3 банківських днів від дати передачі зернових. 20 серпня 2002 року було оформлено документи про передачу 40 000 тон зернових, а 23 серпня 2002 року на розрахунковий рахунок ТОВ „Колос» надійшли кошти у розмірі 2 млн. гривен. 7 вересня 2002 року Іванов І.В. звернувся до Господарського суду з позовом до ТОВ „Колос» про стягнення безпідставно отриманих коштів у розмірі 2 млн. грн. Позовні вимоги Іванова І.В. було задоволено. Рішення Господарського суду обґрунтовувалося тим, що 23 серпня 2002 року приватним підприємцем Івановим І.В. було перераховано на рахунок ТОВ „Колос» 2 млн. гривен, однак Іванов І.В. у договірних стосунках з ТОВ „Колос» не перебував, а стосовно перерахування 2 млн. гривень пояснював, що це сталося випадково, у зв’язку із заклопотаністю переплутав платіжні реквізити.
Проведіть правовий аналіз зазначеної ситуації?
Чи мотивоване рішення суду?
У серпні 2002 року Приватний підприємець Іванов І.В. звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ «Колос» про стягнення безпідставно отриманих 2 млн. грн.
Рішенням господарського позов задоволено частково: стягнуто безпідставно отриманих 2 млн. грн.
В даному випадку, відповідач, не погоджуючись з судовими рішеннями повинен подати касаційну скаргу, в якій просить дані рішення скасувати та направити справу на новий розгляд.

Петро (7 років) та Микита (13 років), розвели поблизу сусідського сараю багаття, від якого той спалахнув та згорів. Власник сараю звернувся до батьків Петра та Микити з позовом про відшкодування спричинених збитків та моральної шкоди. Батьки дітей заперечували проти позову, посилаючись на те, що діти є ще недієздатними, отже, відповідальності за спричинену шкоду не несуть, а батьки, в свою чергу, були на момент вчинення шкоди на роботі, й тому також не можуть нести відповідальність за спричинену їхніми дітьми шкоду.
Вирішіть справу.
Ці відносини врегульовуються Цивільним кодексом України. Відповідно до статті 1178 ЦКУ, шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, — якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.
1.00 $ В корзину