Описание
Зміст
Вступ
Визначення та відмінні риси права ЄС
Право Європейського Союзу та національне право
Право ЄС та міжнародне право
Висновок
Список використаних джерел
Методичка тут
Методичка Право Європейського Союзу
Курсовые, контрольные работы, задачи для студентов любого уровня сложности
Вступ
Визначення та відмінні риси права ЄС
Право Європейського Союзу та національне право
Право ЄС та міжнародне право
Висновок
Список використаних джерел
Методичка тут
Методичка Право Європейського Союзу
Вступ
Проблема співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права
Право України і міжнародне право
Висновки
Список використаних джерел
Методичка тут
метод Міжнародне право
Вступ
Органи ЄС і їх правовий статус
Функціонування Економічного та соціального комітету й інших органів ЄС, прописаних у засновницьких документах
Європейський Омбудсман, Уповноважений із захисту даних, і його діяльність та інші органи ЄС
Висновок
Список використаних джерел
Організаційна будова ЄС базується на загальних засадах західної політичної системи, проте її конкретні форми суттєво відрізняються від національних систем.
До характерних її рис належать:
1. Об’єднання інститутів двох типів — міждержавних і наднаціональних. Особи, що входять до органів першого типу, діють як офіційні представники держав-членів. Члени органів іншого типу також призначаються кожною державою, проте діють як незалежні особи, що не зв’язані будь-якими інструкціями своїх урядів. Такий подвійний принцип формування особового складу сприяє підтримці балансу між інтересами окремих держав-членів та інтересами Союзу в цілому.
2. Гнучкий розподіл компетенцій між органами ЄС та національними урядами. Можна окреслити три основних варіанти розподілу компетенцій: сфери, де здійснюється спільна політика ЄС (аграрна, торговельна тощо); сфери змішаної компетенції, коли за окремі напрями чи групи питань відповідають органи ЄС, а решта лишається під керівництвом національних урядів (регіональна, соціальна тощо); сфери, де функції ЄС обмежуються координацією дій держав-членів та розробкою рекомендацій (макроекономічна політика, політика в галузі охорони навколишнього середовища тощо).
3. Значна кількість типів рішень, які приймаються — від регламентів та директив, що обов’язкові для виконання національними урядами і всіма учасниками об’єднання, до висновків, що мають лише рекомендаційний характер.
4. Примат права ЄС над національними законодавствами держав-членів у межах, які визначені змістом установчих договорів.
Методичка тут
Методичка Право Європейського Союзу
Вступ
Становлення прав людини та їх роль у сучасному суспільстві
Закріплення прав людини в нормативно-правових актах ЄС
Зміст Хартії Європейського Союзу про основні права
Висновок
Список використаних джерел
Права людини — це її правові можливості. Права і свободи людини і громадянина визнаються в певному розумінні як природні. Права і свободи людини і громадянина є невід’ємними. Права і свободи людини і громадянина є необхідними для її нормального існування і розвитку. Права людини і громадянина мають бути загальними і рівними для кожного. Права і свободи людини і громадянина повинні визнаватися та гарантуватися державою в обсязі загальновизнаних міжнародних стандартів.
В історичному огляді з’явилася теорія трьох поколінь прав людини.
Перше покоління прав людини — невідчужувані особисті (громадянські) і політичні права. Це право громадянина на свободу думки, совісті та релігії, на участь у здійсненні державних справ, на рівність перед законом, право на життя, свободу і безпеку особи, право на свободу від довільного арешту, затримання або вигнання, право на гласний розгляд справи незалежним і неупередженим судом та ін. Особисті і політичні права набули юридичної форми спочатку в актах конституційного національного права, а незабаром і в актах міжнародного права.
Друге покоління прав людини — соціальні, економічні і культурні права (право на працю, відпочинок, соціальне забезпечення, медичну допомогу, захист материнства і дитинства та ін.) — сформувалося у процесі боротьби народів за поліпшення свого економічного становища та підвищення культурного статусу.
Методичка тут
Методичка Право Європейського Союзу
Анотація
Принцип субсидіарності: історія та сучасність
Висновки
Список використаних джерел
Принцип субсидіарності чітко проявляється у рішеннях Європейського Суду з прав людини. Цей суд не оцінює правильність застосування норм національного права під час вирішення конкретної справи і не є судом останньої інстанції щодо національних судових систем. Він вирішує питання тільки тоді, якщо держави-учасники мають системні прогалини на національному рівні щодо порушення прав і свобод людини і громадянина [8, 85]. Прикладом цього може бути рішення ЄСПЛ у справі Мойсієв проти Польщі (2009), за яким суд конкретизував обов’язок держави щодо проведення розслідування у місцях позбавлення волі та внаслідок застосування сили.
Згідно із цим рішенням [3]:
— Стаття 2 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покладає на державу обов’язок охороняти життя людини шляхом введення ефективних норм кримінального і кримінально-процесуального права, що будуть важливим заходом проти здійснення злочинів проти людини.
– Держава має дотримувати свої позитивні обов’язки згідно із статтею 2
Методичка тут
метод Право Європейського Союзу