Описание
План
Вступ
1. Загальна характеристика злочинів проти безпеки виробництва
2. Порушення вимог законодавства про охорону праці (ст. 271 КК України)
2.1 Формулювання злочину за статтею 271 КК
2.2 Склад та кваліфікуючі ознаки злочину
2.3 Відмінність порушення законодавства про охорону праці від суміжних злочинів
3. Боротьба зі злочинами проти безпеки виробництва
Задачі
Висновки
Список використаної літератури
Робота містить 38 сторінок.
Методичка тут Методичка кримінальне право
В ст. 271 КК охоплюються порушення загальних правил охорони праці, які поширюються на всі галузі та види виробництва, стосуються всіх працівників і забезпечують безпеку осіб, пов’язаних з виробництвом.
Основним безпосереднім об’єктом кримінального правопорушення є конституційне право людини і громадянина на безпечні умови праці. Додатковим обов’язковим об’єктом виступає здоров’я особи.
Потерпілим від кримінального правопорушення може бути особа, яка має постійний або тимчасовий зв’язок з даним підприємством, установою, організацією чи з виробничою діяльністю громадянина – суб’єкта підприємницької діяльності, тобто учасник виробничого процесу. Не можуть визнаватися потерпілими від цього кримінального правопорушення особи, не пов’язані з даним виробництвом, зокрема представники контролюючих органів, громадяни, які випадково опинилися на території підприємства, установи, організації, де з ними стався нещасний випадок, замовники продукції чи послуг, особи, які мешкають поблизу підприємства [13].
Об’єктивна сторона цього злочину передбачає, на наш погляд, наявність таких трьох елементів.
По-перше, це діяння у вигляді порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці (тобто недотримання або неналежне дотримання вимог безпеки та гігієни праці і виробничого середовища), яке може бути здійснене як шляхом дії, так і бездіяльності. За характером вимог, що містяться в зазначених актах, розрізнюють загальні та спеціальні правила охорони праці. До загальних належать правила, що регулюють питання охорони праці в усіх сферах діяльності виробництва, зокрема у Законі України «Про охорону праці», КЗпП, Генеральній угоді тощо, а спеціальні містять вимоги безпеки для однієї галузі або для однієї якоїсь роботи.
По-друге, це наявність таких наслідків як:
1) заподіяння шкоди здоров’ю потерпілого (ч. 1 ст. 271 КК України) — цим поняттям охоплюються випадки заподіяння особі легкого чи середньої тяжкості тілесного ушкодження;
2) спричинення загибелі людей чи інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 271 КК України). Під поняттям «загибель людей розуміють заподіяння смерті одній чи більше особам, а під поняттям «інші тяжкі наслідки» — заподіяння тяжкого тілесного ушкодження хоча б одній особі або середньої тяжкості тілесного ушкодження двом чи більше особам.
По-третє, причинного зв’язку між порушенням вищезазначених вимог законодавства та наслідками, які настали, при встановленні якого слід враховувати й те, що у багатьох випадках таких порушень розвиток причинного зв’язку має ускладнений характер — він може опосередковуватися дією механічних, фізичних, хімічних, природних факторів, діяннями потерпілого чи третіх осіб тощо (у випадках, коли для вирішення питання про наявність причинного зв’язку, необхідні наукові, технічні або інші спеціальні знання, слід призначати експертизу) [11].
