Описание
План
Особливості правової охорони земельних ресурсів як просторово-територіального базису.
Правовий режим екологічно уражених земель.
Курсовые, контрольные работы, задачи для студентов любого уровня сложности
План
Особливості правової охорони земельних ресурсів як просторово-територіального базису.
Правовий режим екологічно уражених земель.
Фермер Михєєв, отримавши травму під час виконання сільськогосподарських робіт, вирішив продати 120 га, що становить 2/3 належної йому земельної ділянки, фермеру Ковді, 2 га землі Грушину для ведення особистого селянського господарства, Силаєву — 0,5 га для будівництва житлового будинку і господарських будівель та споруд, Негоді для ведення тепличного господарства — 1,5 га землі.
Приватний нотаріус посвідчив відповідні договори купівлі-продажу. Сільська рада відмовила в реєстрації відповідних договорів, укладених Михєєвим, вважаючи, що вони суперечать чинному законодавству. Фермер Михєєв оскаржив дії сільської ради в суді.
Чи підлягає скарга. Михєєва задоволенню? Як вирішити справу?
Методичка здесь
метод задачі Земельне право
У травні 1994 р. громадянин Бойко звернувся до виконкому селищної ради із заявою про приватизацію земельної ділянки розміром 0,10 га, що перейшла до нього з частиною житлового будинку внаслідок дарування в березні 1994 р. від Соколової. Виконком відмовив у приватизації до вирішення спору про користування земельною ділянкою. Обставини справи такі.
У 1963 р. земельна ділянка перейшла у користування Коробка, який придбав житловий будинок. За будинком відповідно до схеми влаштування земельної ділянки закріплено 0,24 га. У 1972 р. Коробко подарував 1/4 частину житлового будинку своєму неповнолітньому внукові Андрію. За рішенням виконкому селищної ради від 15 вересня 1992 р. виділено земельну ділянку площею 0,06 га Масловій (матері Андрія), яка є його законним представником. У жовтні того ж року їй додатково виділено із земель Коробка ділянку розміром 0,07 га під город.
У жовтні 1973 р. Коробко подарував 3/4 частини житлового будинку Соколовій, за якою за рішенням виконкому селищної ради закріплено земельну ділянку площею 0,11 га. Сам Коробко став проживати із сім’єю сина Петра, де вони на сусідній ділянці збудували житловий будинок. У лютому 1974 р. його син Петро звернувся до Соколової з проханням про обмін земельних ділянок у зв’язку з необхідністю влаштувати проїзд до його ділянки та будинку. За рішенням виконкому селищної ради від 10 березня 1974 р. гр. Коробку із земельної ділянки гр. Соколової (за її згодою було виділено земельну ділянку розміром 4×50 метрів, а за нею взамін з ділянки сина гр. Коробка закріплено таку ж за розміром ділянку. Згодом гр. Соколова переїхала на проживання до Київської області, а свою частину будинку здала в найом гр. Бойко, який також користувався земельною ділянкою.
У 1988 р. під час обміну земель було встановлено, що розмір земельної ділянки, виділеної для проїзду синові гр. Коробка, становить 8×50 метрів. За заявою представника гр. Соколової, виконавчий комітет селищної ради виніс рішення про приведення земельної ділянки у відповідність до плану облаштування земельної території і технічного паспорта житлового будинку. Однак син гр. Коробка відмовився від виконання цього рішення і внаслідок неодноразових звернень до виконкому селищної ради добився прийняття нового рішення про закріплення за гр. Соколовою земельної ділянки розміром 0,07га
За заявою і скаргами гр. Соколової справа не раз у 1992-1994 pp. розглядалася у виконкомі, узгоджувальною комісією і судом, які відмовили у задоволенні вимог гр. Соколової про незаконність такого рішення та усунення перешкод у землекористуванні.
Останньою постановою президії обласного суду було скасовано рішення райсуду про відмову в позові гр. Соколовій і справу скеровано на повторний розгляд у новому складі суду.
Чи підлягає позов гр. Соколової задоволенню? Громадянка Соколова звернулася до консультаційної фірми «Земля» за розясненням про можливості вирішення справи. Підготуйте відповідь фірми «Земля».
Методичка здесь
метод задачі Земельне право
Громадянка Кийко в лютому 1993 р. приватизувала земельну ділянку та ділянку для ведення особистого підсобного господарства в розмірі 0,67 га. У березні 2000 р. її дочка, яка проживає у м. Лубни, запросила матір на постійне проживання до себе з метою догляду за дворічною донькою. Мати погодилася на переїзд на постійне проживання до доньки і вирішила продати житловий будинок і зазначену земельну ділянку. У травні 2000 р. вона оформила договір купівлі-продажу житлового будинку і земельної ділянки з Васильченком, який працює у м. Подільську, але гостює час від часу в цьому селі, де проживає його мати. Договір про відчуження житлового будинку і земельної ділянки нотаріально посвідчив приватний нотаріус Чумаченко.
Сусід Баженов теж мав бажання придбати цю садибу. Дізнавшись про укладення цієї угоди, він звернувся з позовною заявою до суду про визнання її недійсною, оскільки Васильченко не працює в сільській місцевості, а отже, на його думку, не має права на купівлю земельної ділянки в такому розмірі. Не чекаючи розгляду справи в суді, Васильченко звернувся до консультаційної фірми «Земля» за роз’ясненням про законність укладення, угоди.
Підготуйте відповідь консультаційної фірми Васильченку. Чи підлягає позов задоволенню?
Методичка здесь
метод задачі Земельне право
Сім’я Коваленків з п’яти чоловік уклала з сільськогосподарським підприємством договір оренди на рибогосподарське використання частини ставка строком на 10 років. Згідно з договором орендар зобов’язаний у рахунок 10 % орендної плати передавати підприємству вирощену рибу до закінчення рибогосподарського сезону.
Через чотири місяці після підписання договору орендар звернувся до сільськогосподарського підприємства з вимогою припинити вимочувати у ставку коноплі та льон, використовувати прибережну смугу під розміщення споруд для зберігання сільськогосподарських машин, захоронення пестицидів і миття тари з-під мінеральних добрив, оскільки спостерігається загибель молодняку та дорослих риб. Якщо така діяльність з боку підприємства не буде припинена, то він змушений буде знизити розмір орендної плати і відмовитися від оплати в натурі.
Керівник підприємства заперечив, посилаючись на той факт, що такі умови не передбачені цим договором, а що стосується риби, то це результат непродуманого годування та догляду за водоймою.
У серпні після зливових дощів більша частина вирощеної риби в кількості 85 т загинула. Гр. Коваленко звернувся з позовом до суду про відшкодування завданої шкоди, а також про припинення екологічно шкідливої діяльності з боку підприємства.
Суд відмовив у прийомі та розгляді позовних вимог, посилаючись на непідвідомчість суду даного спору.
Як вирішити справу?
Методичка здесь
метод задачі Земельне право