Описание
ТОВ „Колос» уклало з ПП „Динамо» договір № 7 про продаж 40 000 тон зернових. Від імені ТОВ „Колос» договір підписав директор, право підпису якого визначалося статутними документами. Від імені ПП „Динамо» договір було підписано Івановим І.В., який діяв на підставі доручення. Відповідно до умов договору ПП „Динамо» зобов’язувалося перерахувати 2 млн. грн. за зерно на протязі 3 банківських днів від дати передачі зернових. 20 серпня 2002 року було оформлено документи про передачу 40 000 тон зернових, а 23 серпня 2002 року на розрахунковий рахунок ТОВ „Колос» надійшли кошти у розмірі 2 млн. гривен. 7 вересня 2002 року Іванов І.В. звернувся до Господарського суду з позовом до ТОВ „Колос» про стягнення безпідставно отриманих коштів у розмірі 2 млн. грн. Позовні вимоги Іванова І.В. було задоволено. Рішення Господарського суду обґрунтовувалося тим, що 23 серпня 2002 року приватним підприємцем Івановим І.В. було перераховано на рахунок ТОВ „Колос» 2 млн. гривен, однак Іванов І.В. у договірних стосунках з ТОВ „Колос» не перебував, а стосовно перерахування 2 млн. гривень пояснював, що це сталося випадково, у зв’язку із заклопотаністю переплутав платіжні реквізити.
Проведіть правовий аналіз зазначеної ситуації?
Чи мотивоване рішення суду?
У серпні 2002 року Приватний підприємець Іванов І.В. звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ «Колос» про стягнення безпідставно отриманих 2 млн. грн.
Рішенням господарського позов задоволено частково: стягнуто безпідставно отриманих 2 млн. грн.
В даному випадку, відповідач, не погоджуючись з судовими рішеннями повинен подати касаційну скаргу, в якій просить дані рішення скасувати та направити справу на новий розгляд.
