Компетенція Євросоюзу, реферат

Система органів та установ Європейського Союзу, реферат

Описание

Зміст

Вступ
Органи ЄС і їх правовий статус
Функціонування Економічного та соціального комітету й інших органів ЄС, прописаних у засновницьких документах
Європейський Омбудсман, Уповноважений із захисту даних, і його діяльність та інші органи ЄС
Висновок
Список використаних джерел

Організаційна будова ЄС базується на загальних засадах західної політичної системи, проте її конкретні форми суттєво відрізняються від національних систем.
До характерних її рис належать:
1. Об’єднання інститутів двох типів — міждержавних і наднаціональних. Особи, що входять до органів першого типу, діють як офіційні представники держав-членів. Члени органів іншого типу також призначаються кожною державою, проте діють як незалежні особи, що не зв’язані будь-якими інструкціями своїх урядів. Такий подвійний принцип формування особового складу сприяє підтримці балансу між інтересами окремих держав-членів та інтересами Союзу в цілому.
2. Гнучкий розподіл компетенцій між органами ЄС та національними урядами. Можна окреслити три основних варіанти розподілу компетенцій: сфери, де здійснюється спільна політика ЄС (аграрна, торговельна тощо); сфери змішаної компетенції, коли за окремі напрями чи групи питань відповідають органи ЄС, а решта лишається під керівництвом національних урядів (регіональна, соціальна тощо); сфери, де функції ЄС обмежуються координацією дій держав-членів та розробкою рекомендацій (макроекономічна політика, політика в галузі охорони навколишнього середовища тощо).
3. Значна кількість типів рішень, які приймаються — від регламентів та директив, що обов’язкові для виконання національними урядами і всіма учасниками об’єднання, до висновків, що мають лише рекомендаційний характер.
4. Примат права ЄС над національними законодавствами держав-членів у межах, які визначені змістом установчих договорів.

Інвестиційне право, задача 8

Описание

Між Кабінетом Міністрів України й російською компанією «Ітера» було укладено договір про розподіл продукції, у відповідності до якого російська сторона повинна проводити діяльність із розробки та видобування природного газу та нафти на території України, а українська сторона — надавати право на використання частини видобутих ресурсів за власним роздумом росіянам.
Під час ведення робіт російська сторона продала латвійському підприємству «Даугава» 50 000 тон нафти. Українська сторона, дізнавшись про це, заборонила видавати росіянам більше ніж 50% видобутих природних ресурсів.
У відповідь на ці дії росіяни подали позов до суду на українську сторону.
Укажіть, що належить до суттєвих умов договору. Чи підлягає даний позов задоволенню? Вирішіть справу по суті.