Описание
Зміст
Зазначте вік, до якого згідно з Конвенцією про права дитини людина вважається дитиною:
16 років;
18 років;
21 рік;
14 років.
Методичка тут
Метод ПСЗ 2019
Курсовые, контрольные работы, задачи для студентов любого уровня сложности
Зазначте вік, до якого згідно з Конвенцією про права дитини людина вважається дитиною:
16 років;
18 років;
21 рік;
14 років.
Методичка тут
Метод ПСЗ 2019
Громадянка К. займається адвокатською діяльністю. У жовтні 2017року вона народила дитину.
Чи є вона суб’єктом права на соціально-забезпечувальні виплати або послуги?
Назвіть, вид соціального забезпечення, на який має право громадянка К.?
До якого органу повинна звернутися громадянка К. для його призначення?
За рахунок яких джерел фінансується цей вид соціального забезпечення?
Допомога по вагітності та пологах – надається жінкам — адвокатам, які застраховані у Фонді соціального страхування України, тобто сплачують до нього єдиний соціальний внесок та не мають заборгованості
Методичка тут
Метод ПСЗ 2019
К. розлучена і сама виховує дитину віком 14 років. Працюючи економістом, вона отримує заробітну плату 3700 грн, а також отримує аліменти на дитину в розмірі 700 грн. Вона звернулася до районного відділу праці та соціального захисту із запитанням, чи має право на отримання допомоги для догляду за дитиною?
На отримання якої допомоги матиме право К.?
Обчисліть розмір цієї допомоги.
Сума допомоги одиноким матерям розраховується виходячи з різниці між 100% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку та середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Методичка тут
Метод ПСЗ 2019
Вступ
Поняття і види джерел права соціального забезпечення. Класифікація джерел права соціального забезпечення
Конституція України – основне джерело права соціального забезпечення
Акти міжнародно-правового регулювання соціального забезпечення
Закони України – провідні джерела права соціального забезпечення
Підзаконні акти в системі джерел права соціального забезпечення
Значення актів Конституційного Суду України та судової практики в правовому регулювання відносин у сфері соціального забезпечення
Акти соціального партнерства джерела права соціального забезпечення
Поняття та види принципів права соціального забезпечення
Загальна характеристика принципів права соціального забезпечення
Всезагальність права на соціальне забезпечення
Залежність права на соціальне забезпечення від соціального ризику
Соціальне страхування
Гарантування соціальним забезпеченням гідного рівня життя особи
Відповідність соціального забезпечення міжнародним стандартам
Висновки
Список використаної літератури
Відповідно до Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Якщо міжнародним договором України передбачені інші правила, ніж у законі, то застосовуються правила міжнародного договору [1, ст.9].
Серед міжнародних документів особливе місце посідає Загальна декларація прав людини, яка передбачила право людини на соціальне забезпечення за допомогою національних зусиль та міжнародного співробітництва й відповідно до структури і ресурсів кожної держави.
Методичка тут
Метод ПСЗ 2019
Вступ
Пенсії в разі втрати годувальника: умови і порядок забезпечення
Документи, необхідні для призначення пенсії по втраті годувальника
Виплата пенсій
Висновок
Список використаної літератури
Згідно ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що вклю¬чає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втра¬ти працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, уста¬нов і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закла¬дів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним дже¬релом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від про¬житкового мінімуму, встановленого законом. [1].
Кодекс законів про працю України у главі ХVІІ також приділяє увагу загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню та пенсійному забезпеченню:
Ст.253: Особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підпри¬ємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи, підлягають загально¬обов’язковому державному соціальному страхуванню.