тест 5, вариант 9, 2019

задача 1, вариант 5, 2019 г

Описание

Громадянка М. одержувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Коли їй виповнилося півтора роки, М. прийняли на роботу на посаду бухгалтера на умовах неповного робочого дня. При цьому орган праці та соціального захисту населення припинив виплату такої допомоги. М. заперечувала щодо цього, оскільки вважала, що одержувач державної допомоги у зв’язку з доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку втрачає на неї право винятково у випадку роботи на умовах нормального чи скороченого робочого часу.
Назвіть підстави припинення виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Чи правомірно М. позбавили права на таку допомогу? Дайте юридичну консультацію М.

Особам, які на 30 червня 2014 року мали право на отримання допомоги при народженні дитини у розмірі, встановленому на першу дитину, після досягнення дитиною двох років на наступні 12 місяців призначається щомісячна допомога у розмірі 130 гривень, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України

Пенсія в разі втрати годувальника, курсова з предмету Право пенсійного забезпечення

Описание

Зміст

Вступ
Пенсії в разі втрати годувальника: умови і порядок забезпечення
Документи, необхідні для призначення пенсії по втраті годувальника
Виплата пенсій
Висновок
Список використаної літератури

Згідно ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що вклю¬чає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втра¬ти працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, уста¬нов і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закла¬дів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним дже¬релом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від про¬житкового мінімуму, встановленого законом. [1].
Кодекс законів про працю України у главі ХVІІ також приділяє увагу загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню та пенсійному забезпеченню:
Ст.253: Особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підпри¬ємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи, підлягають загально¬обов’язковому державному соціальному страхуванню.